Чому варто займатися англійською самостійно?

Дещо раніше в статті "Чи можливо вивчити англійську мову самостійно?" я писала про переваги і недоліки самостійних занять англійською мовою, відзначаючи необхідність таких занять на додачу до курсів чи занять з репетитором. Сьогодні хочу пояснити детальніше про важливість таких занять та про те, що саме маю на увазі під самостійними заняттями.
Перед тим, як почати говорити і писати англійською, необхідно навчитися, як саме сказати щось англійською.
Навчитися цьому можна лише завдяки достатній кількості вхідного матеріалу - тобто завдяки читанню та прослуховуванню правильних англійських речень, бажано написаних чи вимовлених носіями мови.

Більшість тих, хто вивчає англійську, отримує свою порцію вхідного матеріалу на заняттях англійською. Тут я спробую пояснити, чому вважаю, що занять англійською мовою недостатньо для того, щоб вільно говорити англійською і чому необхідно самим забезпечити собі достатньо вхідного матеріалу.

Об’єм вхідного англомовного матеріалу

Щоб вільно говорити англійською*, необхідна досить велика кількість вхідного матеріалу. В середньому, людині потрібно «вкласти» в себе 1000000 (мільйон) англомовних речень за 3 роки – що приблизно означає 6500 речень щотижня - щоб перейти від базових навичок читання чи примітивного говоріння до говоріння вільного і правильного. Це також співмірно 60 сторінкам у типовій книзі (не розміру кишенькових видань) або 6 годинам аудіо** на тиждень.

                              *  Що я маю на увазі під «вільним володінням» англійською? Я маю на увазі спроможність говорити і писати англійською майже так само вільно і легко, як і рідною мовою. Вільне володіння не означає, що ви говоритимете без акценту чи що завжди добиратимете найприродніші (з точки зору носія мови) слова.
                               ** Години аудіо – це години безперервного англомовного говоріння, як, скажімо, в радіоінтерв’ю чи аудіо книгах.

Якщо ви хочете вільно говорити англійською, задайте собі питання:

«Чи здатні мої курси англійської/заняття з репетитором забезпечити мене 60 сторінками англомовного тексту чи 6 годинами прослуховування автентичних записів?»

Типові курси англійської мови пропонують 2 заняття щотижня по півтори години кожне. Але припустімо навіть, що у вас досить коштів на інтенсивний курс, завдяки якому ви займаєтеся 4 рази на тиждень по півтори години.
На таких курсах ви проводите 6 годин на тиждень на заняттях. Скільки вхідного матеріалу ви отримуєте (інакше кажучи, скільки англійської мови ви пропускаєте через себе)? Давайте подивимось:

Викладачі забезпечують мало вхідного матеріалу. Більшість з них намагаються не стільки говорити, скільки заохочують говорити учнів. Коли викладач говорить, він навмисно уповільнює темп (щоб більшість учнів його розуміли) і часто робить паузи. Послухавши викладача хвилин 10, ви отримаєте в кращому випадку 5 хвилин «безперервного» вхідного матеріалу.

Інші учні також забезпечують мало вхідного матеріалу, оскільки вони говорять навіть ще повільніше, ніж викладач і роблять багато помилок.

Багато часу витрачається на вправи, які практично не забезпечують вас вхідним матеріалом. Приміром, «переставте слова так, щоб утворити питання» або «напишіть три форми неправильних дієслів».

Якщо на занятті дається текст для читання чи запис для прослуховування, як правило, вони досить короткі (до 3 сторінок чи менше 10 хвилин).
Зваживши все вищесказане, можна зробити висновок, що на прослуховування правильних англійських речень відводиться не більше третини всього часу. Це з врахуванням записів, які відтворюються на занятті, а також речень, які вимовляються викладачем та іншими учнями.

А як щодо читання? Середня кількість тексту, який читають на занятті (включно з навчальними текстами та роздатковим матеріалом) майже ніколи не перевищує 3 сторінок.
Якщо зробити підрахунки, інтенсивний курс англійської мови дасть вам не більше 2 годин усного вхідного матеріалу на тиждень і не більше 24 сторінок письмового. Це становить близько 2000 речень на тиждень. А це, в свою чергу, означає, що задля необхідного для вільного володіння мільйона речень вам знадобиться 9 років безперервних занять на інтенсивних курсах англійської!
Дехто з вас, можливо, скаже: «Прекрасно, за 9 (!) років інтенсивних занять я навчуся вільному володінню англійською мовою». Не так все сталося, як гадалося. Загальна кількість вхідного матеріалу – ще не все. Треба приймати до уваги ще й швидкість «входження» цього матеріалу. Чому? Через таку дрібницю як забування. Ось що відбувається:

1. Коли ви вчите нове слово, воно залишається в пам’яті певний час (від 1 до 30 днів), а потім забувається. Для прикладу візьмімо слово sufficiency і, припустімо, воно триматиметься в пам’яті 14 днів.
   
2. Як ви можете запам’ятати це слово більш ніж на 14 днів? Необхідно його повторювати, відновлювати в пам’яті. Якщо ви побачите інше речення зі словом sufficiency в наступні 14 днів, воно міцніше закріпиться в пам’яті і ви запам’ятаєте його надовше.
   
3. Які шанси, що ви побачите це слово в іншому реченні за наступні 14 днів? Це залежить від того, скільки англійських речень вам трапляться за цей період. Якщо ви «вкладете в себе» 4000 речень (інтенсивні курси англійської), то шанси зустріти слово sufficiency втричі менші, ніж якби ви прочитали 12000 речень.
   
4. Таким чином, що меншим буде об’єм вхідного матеріалу, тим більша ймовірність, що слово забудеться протягом 1-30 днів.

Тож якщо ви пропускаєте через себе вхідний матеріал повільно, ви погіршуєте процес навчання двома різними способами:

Ви повільніше освоюєте новий матеріал (слова, граматику тощо)

Ви прискорюєте процес забування. Ви втрачаєте вже набуте швидше, тому що не маєте достатньо шансів на його повторення.

Ось чому той, хто прочитає чи прослухає 1 000 000 речень за 9 років досягне значно меншого, ніж той, хто пропустить через себе 1 000 000 речень за 3 роки. Перший буде постійно забувати значну кількість того, що вже колись йому траплялося - через малу кількість повторень. Другий частіше повторюватиме слова, фрази, структури і запам’ятає значно більше.

Підсумовуючи, можу сказати, що курси (навіть інтенсивні) не можуть надати вам достатньо матеріалу для того, щоб у прийнятні терміни почати вільно говорити англійською.

Якщо ви справді хочете вільно говорити англійською, ви маєте взяти процес навчання у свої руки і зануритися в англомовний матеріал: подкасти, аудіо книги, відео, фільми, веб-сайти та книги.      

Навчання і/чи задоволення

Як я вже пояснила, занурення в англомовний матеріал поза стандартними уроками на курсах чи з репетитором є чи не єдиним способом досягти вільного володіння мовою. Але існує ще одна причина самостійно займатися вивченням англійської через читання та прослуховування англомовних текстів. Цієї причиною є розвага. Коли ви можете вибирати власні джерела мовного матеріалу, ви можете вибрати те, що вам дійсно приносить задоволення. Замість того, щоб читати заданий текст із підручника, ви можете читати книгу про Гарі Потера, лист від американського друга, інтернет-форум з порадами про стосунки між чоловіками та жінками чи новини про улюблений футбольний клуб. Замість прослуховування нудних записів, які пропонуються на уроці, ви можете дивитися улюблений серіал «Game of Thrones» чи послухати подкаст про комп’ютерну техніку.

Сам по собі розважальний матеріал має додаткові переваги:

Якщо вам подобається те, що ви читаєте чи дивитеся, ви приділяєте цьому більше часу, а отже ще більше занурюєте себе в англомовний матеріал.

Приємні емоції сприяють запам’ятовуванню. Коли ви чуєте або читаєте щось, що має для вас емоційне значення, ви краще це пам’ятаєте. Припустімо, ви читаєте текст, який вам задав вчитель, і ви хочете скоріше його пройти, тобто «прочитати й забути». Якщо ж ви читаєте слова нової пісні вашої улюбленої групи. Скоріш за все, ви частіше повторюватимете слова і краще їх запам’ятаєте – разом з граматикою та структурами.

Автентичність

Остання, але не менш важлива, причина самому вивчати англійську – це автентичність вхідного матеріалу. Важливо вчитися на основі реального британського чи американського змістового матеріалу. Коли ви чуєте у подкасті чи бачите в блозі певну фразу, ви знаєте, що вона насправді вживається в англомовному світі. На противагу, підручники пропонують «правильну» англійську, позбавлену присмаку розмовної мови. Там ви навряд чи побачите слова crap, sucks чи stuff. Автори підручників, імовірно, вважають, що такі слова вживати не варто. Але ті, хто вивчають англійську мову, хочуть говорити природно, а не штучною мовою підручників. 

А що ви думаєте з приводу наведених аргументів? Чи вважаєте ви, що можна вивчити мову, лише займаючись на курсах чи з репетитором?

За матеріалами статті “Why you need to take charge of your English learning”